На перший погляд, між цими поняттями є дуже багато спільного, адже і той і інший випадок передбачає перехід власності до спадкоємців (правонаступників). Однак якщо розібратися більш глибоко, то різниця виявляється досить відчутною.

1. Момент переходу права власності.

• У разі оформлення заповіту спадкоємець набуває прав власності, після того, як повністю прийме процедуру оформлення спадщини, до якої включається:
• відкриття спадщини (подається заява про прийняття спадщини протягом 6 місячного терміну, починаючи з дня смерті спадкодавця);
• ведення спадкової справи і збір необхідного пакету документів;
• реєстрація права власності.

У випадку дарування, обдаровуваним набувається повноцінне право на нерухомість ще за життя дарувальника.

2. Терміни оформлення.

При наявності повного пакету документів договір дарування можна оформити протягом 30 календарних днів. При складанні договору дарування відразу сплачується державне мито, а далі в цей же день проходить реєстрація договору у відповідному державному реєстрі, про що Ви отримуєте витяг з єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

3. Обов’язкові витрати.

Оформлення договору дарування передбачає оплату нотаріальних послуг, бюро технічної інвентаризації, квитанцію за видачу довідок про відсутність арешту та податкової застави. Вище перераховані послуги не передбачають наявність пільг. Також обдарований набуває обов'язку щодо сплати державного мита в розмірі 1% від розміну ціни договору. Договір дарування передбачає вказання вартості подарованого майна. Нарахування мито здійснюється саме з цієї вартості. У випадку отримання в дар квартири, будинку, або іншого приміщення, його вартість вносять до витягу з реєстру прав власності.

Успадкування передбачає сплату нотаріусу за посвідчення заповіту, нотаріального тарифу за видачу свідоцтва, яке засвідчує право на спадщину.. Також оцінювачами готується звіт про ринкову вартість майна. До списку витрат варто додати ще тимчасові витрати в шість місяців, а також сплату послуг «технічного та правового характеру» безпосередньо у нотаріальній конторі.

4. Можливість скасування.

Заповітом надається значна свобода вибору для спадкоємця. Ним може бути складено один заповіт, а може і два десятка, визначений виконавець заповіту, підназначені спадкоємці. Заповіт складається на будь-яке майно (навіть на те, яким спадкодавець на момент складання заповіту не володіє).

Одночасно передбачається дія одного або декількох заповітів. Однак вони не повинні суперечити один одному. Спадкодавець має право змінити, або скасувати власний заповіт у будь-який момент (таке часто практикується в останні роки життя).

Щодо договору дарування, то його скасування практично неможливе. Для скасування повинні бути надзвичайно вагомі обставини, таким може бути недієздатність при складанні договору.

5. Потенційна проблемність.

Хоча законодавством і надається спадкоємцеві значна свобода під час виявлення його останньої волі, однак не варто забувати і про обов'язкову частину у спадщині, якою обмежується свобода заповіту.

Правом на обов'язкову частку забезпечуються пенсіонери за віком, неповнолітні та інваліди НЕЗАЛЕЖНО від змісту заповіту. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що договір дарування є більш вигідним та безпечним для обдарованого, а заповіт являється найбільш прийнятним для законодавства.