Статтею 81 Земельного кодексу України визначено підстави набуття права власності на землю громадянами. Однією з таких підстав, зокрема, є приватизація земельних ділянок, що були раніше надані громадянам у користування.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні, врегульовано статтею 118 Земельного кодексу України.

Громадяни України, зацікавлені у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у їх користуванні, подають заяви до місцевої ради або державної адміністрації (залежно від місця розташування земельної ділянки).

У заяві вказується місце розташування та розмір земельної ділянки, а також мета її використання.  До заяви про приватизацію додаються технічні матеріали та документи, що підтверджують (обґрунтовують) розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки. Такими технічними матеріалами можуть бути схеми розташування земельної ділянки, план-проект розміщення будівлі, а документами – державний акт на право постійного землекористування, довідки про реєстрацію договору тимчасового або орендного землекористування, витяги із земельно-шнурових i  господарських книг місцевих рад.

На підставі цих документів  готується проект рішення про приватизацію земельної ділянки. Підготовлений проект рішення розглядається постійними комісіями та після погодження виноситься на розгляд місцевої ради (державної адміністрації) для прийняття відповідного рішення (розпорядження).

В місячний термін після подання заяви громадянин повинен отримати рішення ради про передачу земельної ділянки у власність або мотивовану письмову відмову.

Після прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність, громадянин звертається до землевпорядної організації, яка має відповідну ліцензію, та укладає договір на виготовлення технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку. Землевпорядною організацією здійснюється перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовлення технічної документації.

Складання (заповнення бланка) державного  акта здійснюється місцевим структурним підрозділом Центру ДЗК. Після виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку, орган земельних ресурсів здійснює його державну реєстрацію.

Один примірник державного акта після його державної реєстрації видається власнику земельної ділянки, другий – зберігається у місцевій раді (адміністрації) чи органі земельних ресурсів.