Відповідно до статті 127 Кодексу Законів про працю України (далі – Кодекс) утримання з заробітної плати можуть провадитись лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Стягнення за виконавчими документами регулюються Законом України "Про виконавче провадження" (далі – Закон). Виконавчий документ - це документ, спрямований на примусове виконання рішення суду або іншого компетентного органу.

Стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертаються за відсутності у боржника на рахунках коштів, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів, стягнення аліментів, відшкодування збитку, заподіяного каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я тощо і стягнень на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Утримання з заробітної плати провадить особа, відповідальна за виконання виконавчих документів, на підставі надісланих їм державним виконавцем постанов про звернення стягнення на доходи боржника. Якщо боржник змінить місце роботи, навчання чи проживання, відповідальна особа, яка одержала постанову, згідно зі статтею 69 Закону повертає його не пізніше як у триденний термін державному виконавцю відділу Державної виконавчої служби територіального управління юстиції з відміткою про повну назву місця роботи, проживання чи навчання боржника, а також письмово повідомляє про проведені ним стягнення періодичних платежів і розмір залишку невідшкодованої суми за виконавчими документами.

У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин, Державна виконавча служба територіальних управлінь юстиції має право притягти до відповідальності винних у цьому посадових осіб.

Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання виконавчих документів адміністрацією підприємств здійснюють державні виконавці відділу Державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції.

Вимоги державного виконавця щодо виконання виконавчих документів є обов'язковими для всіх організацій на території України.

Згідно зі статтею 128 Кодексу при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством, 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Зазначені обмеження не поширюються на утримання з заробітної плати при відбуванні боржником виправних робіт і стягненні з нього аліментів на неповнолітніх дітей. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146 (з урахуванням змін і доповнень, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 27.09.1995 № 759, від 24.01.2000 № 135) затверджено Перелік видів заробітку, що підлягають обліку при відрахуванні аліментів:

• основна заробітна плата;

• усі види доплат і надбавок до заробітної плати;

• грошові і натуральні премії;

• оплата за понаднормову роботу, за роботу у святкові, неробочі і вихідні дні;

• винагорода за підсумками року і за вислугу років;

• допомога з державного соціального страхування, по безробіттю, доплати до допомоги виплачуються за рахунок підприємств;

• пенсії, стипендії;

• доходи від підприємницької діяльності;

• гонорари, що підлягають державному соціальному страхуванню;

• заробітна плата в усіх випадках збереження середнього заробітку;

• заробітна плата за відпустку, компенсація за невикористану відпустку за декілька років;

• інші види заробітку.

У Переліку наведено кінцевий перелік виплат, з яких утримання аліментів не здійснюється:

• вихідна допомога при звільненні;

• матеріальна допомога в неоподатковуваному розмірі;

• компенсаційні суми, що виплачуються за амортизацію інструментів і знос одягу;

• вартість безкоштовного надання квартир і комунальних послуг;

• допомога у зв'язку з народженням дитини;

• державна допомога на поховання;

• державна допомога багатодітним і матерям-одиначкам;

• державна допомога, що виплачується на неповнолітніх дітей у період розшуку їхніх батьків;

• вартість виданого безкоштовного обмундирування і натурального постачання (або їх грошової компенсації);

• дотації на обіди, вартість путівок у санаторії і будинки відпочинку за рахунок фонду споживання;

• компенсаційні виплати при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість;

• польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, що виплачуються замість добових і квартирних;

• матеріальна допомога особам, що втратили право на допомогу по безробіттю;

• допомога по вагітності і пологах, допомога на лікування;

• компенсація за невикористану відпустку, крім випадків одержання компенсації за відпустку, не використану протягом кількох років.

Утримання аліментів здійснюється із сум заробітку за мінусом прибуткового податку, що утримується з нього. Доставка грошових переказів одержувачу аліментів здійснюється за рахунок платника аліментів.