Ухилення від сплати аліментів може виразитись як у прямій відмові, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов’язку: приховуванні заробітку (доходу), що підлягає облікові при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Якщо ухилення від сплати аліментів є злісним, то це вже злочин, за який частиною 1 статті 164 Кримінального кодексу передбачене покарання у вигляді штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк від 80 до 120 годин, або виправних робіт на строк до одного року, або обмеження волі на строк до двох років.

Про злісний характер ухилення можуть свідчити його тривалість, систематичність, ігнорування винною особою неодноразових звернень потерпілого чи офіційних попереджень з боку державного виконавця. Розмір заборгованості вирішального значення не має.

Якщо внаслідок несплати аліментів виникає заборгованість, то державний виконавець повинен з’ясувати, чи не виникла вона через ухилення боржника від свого обов’язку. Зокрема, дослідженню підлягають такі обставини:

— з якого часу виникла заборгованість;

— спосіб життя, який вів боржник протягом цього часу;

— наявність у нього тимчасових грошових доходів;

— чи звертався боржник у центр зайнятості населення, якщо був тимчасово безробітним;

— чи має боржник підсобне господарство;

— чи надавав боржник іншу, не грошову допомогу на утримання дитини (продукти харчування тощо);

— чи отримував боржник доходи від земельного та майнового паю.

При наявності ознак злісного ухилення від сплати аліментів державний виконавець за заявою стягувача направляє до територіального відділу внутрішніх справ подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності. До подання додаються документи: копія виконавчого листа, розрахунок заборгованості, копія письмового попередження боржника про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, акти перевірки майнового стану боржника, копії викликів боржника до державного виконавця; копії письмових пояснень боржника про причини невиплати аліментів та його зобов’язання погасити борг, копії відповідей МРЕВ ДАІ, БТІ, центру зайнятості та ін. про відсутність прибутків і майна у боржника.

Одержувач аліментів має право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них витяги, знімати копії, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, оскаржувати бездіяльність державного виконавця та ін. Скаржитися можна – аж до міністра юстиції або до суду.

При виникненні заборгованості з вини платника аліментів їх одержувач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення (частина 1 статті 196 Сімейного кодексу).

Звертатися до влади краще у письмовій формі, звернення варто подавати під розписку або посилати поштою рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

На кожну заяву чи скаргу влада повинна надати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Так написано у статті 40 Конституції України.