Ратифіка́ція — процес, згідно з яким надається згода уповноваженим органом законодавчої влади на обов'язковість міжнародного документа, який з моменту затвердження набирає юридичну силу та становить частину національного законодавства.

Ратифікація (лат. ratificatio від ratus — вирішене, затверджений + facere — робити) — процес надання юридичної сили документу (наприклад, договору) шляхом затвердження його відповідним органом кожної зі сторін. До ратифікації такий документ, як правило, не має юридичної сили і не є обов'язковим для сторони, що його не ратифікувала. Факт ратифікації оформляється спеціальним документом, який називають ратифікаційною грамотою. Сторони або обмінюються ратифікаційними грамотами, або, при великій кількості сторін, передають ратифікаційні грамоти депозитарію. Депозитарій може належати до однієї з підписуючих сторін або бути третьою особою. Найчастіше ратифікація використовується для надання юридичної сили міжнародним договорам. Відповідно до міжнародних договорів ратифікація виступає одним із способів вираження згоди держави на обов'язковість договору.

Про ратифікацію Конвенції Організації
                 Об'єднаних Націй проти корупції
 

  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 50, ст.496 )
 
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:
 

     1. Конвенцію  Організації  Об'єднаних  Націй  проти  корупції
( 995_c16  ),  підписану  від  імені України 11 грудня 2003 року в
м. Меріда (Мексиканські Сполучені Штати) (додається*) ратифікувати
з такими заявами:
 

        Україна заявляє, що вважатиме цю Конвенцію правовою підставою
для співробітництва з питань видачі правопорушників у відносинах з
державами - учасницями   цієї   Конвенції  за відсутності між ними
договору про видачу правопорушників;
 

     Центральними органами,  на  які   покладаються   повноваження
згідно  з частиною 13 статті 46 Конвенції,  є Міністерство юстиції
України (щодо запитів  судів)  і  Генеральна  прокуратура  України
(щодо запитів органів досудового слідства);
 

     Запити про правову допомогу і документи, що до них додаються,
повинні надсилатися до України разом із засвідченим перекладом  на
українську,  російську,  англійську або французьку мови, якщо вони
не складені однією з цих мов.