Одним  із найважливіших завдань в Україні є будівництво правової, соціальної, демократичної держави, головними принципами якої повинні бути верховенство закону та дотримання прав і свобод людини. Великого значення набувають правова освіта та правове виховання, які формують свідомість людей і правову культуру.

   Вказана тема є досить актуальною, оскільки існує проблема правової освіти і виховання дітей та молоді.

Гарантією успішного розвитку суспільства є знання та дотримання законів держави, взаємна відповідальність держави перед громадянином та громадянина перед державою.

У становленні правового життя громадянина важливе місце займає насамперед правове виховання: поваги до Конституції, законів України, національної символіки. Правове виховання дітей і молоді мають важливе державне значення, адже кожен четвертий злочин в Україні здійснюється  неповнолітніми На обліку в кримінальній міліції у справах неповнолітніх перебуває понад 70 тисяч хлопців та дівчат. Наукові дані свідчать, що неповнолітні правопорушники є резервом злочинності у майбутньому. Близько 80-90 % серед злочинців (дорослих людей) мали протиправні і кримінальні правопорушення в підлітковому віці

Звичайно, що протиправна поведінка неповнолітніх, яка згодом призводить до злочинів, залежить від певних факторів:

-         незнання законів молоддю;

-         покинуті діти, які змушені красти з метою поїсти та одягнутися;

-         негативний вплив з боку однолітків та дорослих у найближчому середовищі;

-         тривала відсутність певних занять у неповнолітніх.

Та найбільш вирішальну роль у формуванні особи неповнолітнього злочинця відіграє негативний вплив сім’ї, а саме:

 1) неблагополучні сім’ї в кримінальному плані;

 2) зловживання алкоголем;

 3) грубість, жорстокість, наркоманія;

 4) низька культура і безвідповідальне ставлення до дітей і т.п. Правова освіта і виховання формують основу, що допомагають підліткам долати перші життєві труднощі, не зійти на шлях правових порушень. Правова освіта і виховання – це не тільки елемент структури свідомості, що виражає ставлення особистості до навколишнього світу, а й реальних життєвих відносин суб’єкта та його діяльності, в яких свідомість народжується.

Проте, практика нашого повсякденного життя засвідчує про типові упущення правової освіти і виховання неповнолітніх. Серед них – правовий інфантилізм, правовий нігілізм та правовий цинізм. Тобто, у молоді виробляється безвідповідальність, формується думка заперечення ролі права в житті та прагнення використання знання юриспруденції з метою уникнення відповідальності.

Правова освіта і виховання повинна стати одним із першочергових напрямків у роботі вчителів, правників, правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю та представників силових структур. Їх робота повинна грунтуватись на принципах гуманізму і демократизму.

Основними положеннями, які можуть вирішити вказану проблему, є:

1)    здійснення правового виховання і освіти з раннього дитинства;

2)    розширення і поглиблення правових знань;

3)    чітко визначена цілеспрямованість і безперервність навчально-виховного процесу;

4)    формування усвідомлення наслідків будь-яких порушень правопорядку;

5)    використання нагромадженого вітчизняного і зарубіжного надбання і практичного досвіду.

Правове навчання і виховання мають бути взаємопов’язаними. Підлітки повинні усвідомлювати, що здійснення певних прав неможливе без певних обов’язків перед людьми, які їх оточують.

Як відомо, одним із найвпливовіших засобів формування правосвідомості населення є засоби масової інформації – радіо, телебачення, періодичні видання, навчально-популярна література. Для досягнення позитивної мети правового навчання і виховання вони повинні роз’яснювати і давати консультації молоді щодо засвоєння ними конкретних норм права. Також повинні активно працювати громадські приймальні та юридичні клініки, з метою надання безкоштовної юридичної допомоги найменш захищеним верствам населення

Безперечно, важливе значення у правовому житті людини відіграє церква, дотримання законів Божих Історія українського народу свідчить, що в його житті важливу роль займали релігійні чинники. Релігія охоплювала досить широкий спектр національного буття: державно-політичну, духовно-культурну, побутову і інші сфери. Розвиток релігійно-церковного життя відбувався у тісному зв’язку з державним, політичним, культурним розвитком українського суспільства.

Отже, правова освіта та правове виховання молоді повинні перебувати в центрі уваги перш за все держави та суспільства. Нормативна і правова бази повинні сьогодні вдосконалюватись відповідно до вимог реального життя. Чітко має працювати механізм реалізації прав і свобод особистості, об’єктивно даватися оцінка протиправної та кримінальної поведінки осіб, з’ясовуючи при цьому причини правопорушень та шукати шляхи і засоби запобіганню їм.

На підставі вищевикладеного, можна прийти до наступних висновків:

1. Правова освіта є одним із ефективних засобів профілактики злочинів і правопорушень з боку неповнолітніх.
   1. У формуванні особи неповнолітніх вирішальну роль відіграють:

• сім’я (кожна восьма сім’я є неблагополучною для підлітка);

• оточення (в 30-40% випадків злочинів неповнолітніх встановлено прямий негативний вплив з боку повнолітніх осіб);

• тривала відсутність певних занять у неповнолітніх призводить їх до вчинення злочинів і правопорушень.

3.   Встановлено, що якщо з неповнолітніми не проводити цілеспрямовану виховну роботу, то її місце займуть кримінальні традиції і „закони”