Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», який визначає правові і організаційні основи попередження насильства в сім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї,  насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Членами сім'ї є  особи,  які  перебувають у шлюбі; проживають однією  сім'єю,  але не перебувають у шлюбі між собою;  їхні діти; особи,  які перебувають під  опікою  чи  піклуванням;  є  родичами прямої   або   непрямої   лінії  споріднення  за  умови  спільного проживання.

Попередження насильства  в  сім'ї - система  соціальних і спеціальних  заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім'ї, припинення  насильства  сім'ї, яке готується або вже почалося, притягнення  до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства  в  сім'ї,  а  також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім'ї.

           Здійснення  заходів  з  попередження  насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень покладається на:

     1) спеціально уповноважений орган виконавчої влади  з  питань попередження насильства в сім'ї;

     2)  відповідні підрозділи органів внутрішніх справ;

     3) органи опіки і піклування;

     4)  спеціалізовані  установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства:

     кризові центри для членів сімей,  в яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза  його  вчинення  (далі  -  кризові центри);

    центри медико-соціальної   реабілітації  жертв  насильства  в сім'ї.

     Органи опіки і піклування:

     надають допомогу у  відновленні  порушених  прав  та  захисті законних інтересів неповнолітнім, які мають батьків і проживають у сім'ях,  дітям-сиротам,  які залишилися без піклування  батьків  і виховуються в сім'ях опікунів (піклувальників),  прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу,  а також членам сім'ї, визнаним в судовому  порядку  недієздатними,  у  випадках,  коли стосовно них вчинено або існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;  представляють у суді інтереси неповнолітніх  та  недієздатних членів  сім'ї,  які  вчинили насильство в сім'ї або стали жертвами насильства  в сім'ї.

Члену сім'ї,  який вчинив насильство в  сім'ї,  виноситься офіційне  попередження  про  неприпустимість вчинення насильства в сім'ї,  за умови відсутності в його діях  ознак  злочину,  службою дільничних інспекторів міліції або кримінальною міліцією у справах дітей, про що йому повідомляється під розписку. Офіційне попередження   про   неприпустимість   вчинення насильства в сім'ї може бути винесено осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку.  У разі вчинення особою насильства в сім'ї, після отримання нею офіційного  попередження   про   неприпустимість   вчинення насильства в сім'ї, ця особа направляється до кризового центру для проходження  корекційної програми, а також щодо неї у випадках і в порядку,  передбачених  цим  Законом,  може бути винесено захисний припис.

        Членів сім'ї, яким було винесено офіційне попередження про неприпустимість  вчинення  насильства  в сім'ї,  служба дільничних інспекторів  міліції чи кримінальна міліція у справах дітей беруть на профілактичний облік.

          Члени сім'ї,   які   вчинили   насильство   в  сім'ї,  несуть кримінальну,  адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону України «Про попередження насильства в сім'ї».