Новий Закон — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (новий Закон набуде чинності 1 травня 2016 року)
 

Чинний Закон — Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-XII.  

За чинним Законом державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

За новим Законом державна служба — це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець — це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Отже, державний службовець, перш за все, — громадянин України, який займає посаду в органі державної владиі одержує зарплату за рахунок коштів держбюджету. Повноваження, які він виконує перебуваючи на посаді у державному органі, мають бути безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу.

З такого формулювання випливає норма, яка закладена у ст. 3 нового Закону, — сфера дії цього Закону. Так, відповідно до цієї статті Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а також, Закон визначає правовий статус державного службовця.

Дія ж нового Закону поширюється на державних службовців: 1) Секретаріату Кабінету Міністрів України; 2) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; 3) місцевих державних адміністрацій; 4) органів прокуратури; 5) органів військового управління; 6) закордонних дипломатичних установ України; 7) державних органів, особливості проходження державної служби в яких визначені ст. 91 цього Закону; 8) інших державних органів.

Дія статті 91 поширюється на: голів місцевих державних адміністрацій, керівників апаратів (секретаріатів) Верховної Ради України, допоміжних органів, утворених Президентом України, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Антимонопольного комітету України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Фонду державного майна України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Ради національної безпеки і оборони України, Рахункової палати, а також державних колегіальних органів, посади голів та членів яких не належать до посад державної служби. Тепер ми маємо повний перелік органів і посад, на які має розповсюджуватися дія нового Закону.

ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ

Відповідно до ст. 9 чинного Закону особливості правового регулювання статусу державних службовців державних органів та їх апарату регулюються Конституцією, цим Законом та іншими спеціальними законами України Відповідно до ст. 5 нового Закону правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Отже розробники нового Закону внесли до нього максимум норм, які мають регулювати питання, що будуть виникати перед держслужбовцями і керівниками державних служб у державних органах.