Об’єкт незавершеного будівництва є об’єктом з особливим правовим статусом, оскільки має ряд ознак, за якими він відрізняється від об’єктів нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці.

Законом України «Про іпотеку» визначено, що об’єктом незавершеного будівництва є об’єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.

Майже аналогічні за своїм змістовним навантаженням визначення містяться у Національному стандарті № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, та наказі Фонду державного майна від 15.03.2006 № 461 «Про затвердження Класифікатора державного майна», відповідно до яких об’єктами незавершеного будівництва є, зокрема будівлі, споруди, які фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані, включаючи законсервовані об’єкти.

Відсутність можливості використання об’єкта незавершеного будівництва за призначенням, задля якого він будується, не позбавляє особу, яка здійснює його будівництво, звернутися за проведенням державної реєстрації права власності на такий об’єкт.

Так, відповідно до частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Право власності на об’єкт незавершеного будівництва реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об’єкта незавершеного будівництва.

Отже, після проведення державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, такий об’єкт набуває цивільну оборотоздатність, що полягає у вільному відчуженні такого об’єкта або переході його від однієї особи до іншої.

Документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва

 Державна реєстрація прав на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703.

Так, державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований такий об’єкт, за заінтересованою особою, яка здійснює його будівництво.

Заявник під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (далі – заява про державну реєстрацію) пред’являє документ, що посвідчує його особу, та подає копію реєстраційного номеру облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податку), крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

У разі подання заяви уповноваженою особою,яка діє від імені фізичної особи, така особа пред’являє документ, що посвідчує його особу та документ, що підтверджує його повноваження, та  подає копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи.

У разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені юридичної  особи, така особа пред’являє документ, що посвідчує його особу та документ, що підтверджує його повноваження.

До заяви про державну реєстрацію заявником подаються наступні документи:

1)                документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку.

2)                витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

3)   документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

4) технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва, що формується за результатами проведеної технічної інвентаризації;

5) документ про сплату державного мита (крім випадків звільнення від сплати державного мита);

6) документ, що підтверджує плату за видачу витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Якщо об’єкт незавершеного будівництва належить на праві власності двом або більше особам, в заяві про державну реєстрацію вказується вид спільної власності.

При домовленості співвласників щодо розміру часток у праві спільної власності на об’єкт незавершеного будівництва, такими особами подається договір про визначення часток.

Проведення державної реєстрації права власності на об’єкти незавершеного будівництва

 На підставі прийнятого в установленому порядку рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта незавершеного будівництва, державний реєстратор прав на нерухоме майно відкриває розділ у Державному реєстрі прав, реєстраційну справу та присвоює реєстраційний номер такому об’єкту.

Після проведення державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва державний реєстратор формує витяг з Державного реєстру прав.

Зважаючи на особливий правовий статус об’єкта незавершеного будівництва, свідоцтво про право власності на об’єкт незавершеного будівництва не видається.

Після завершення будівництва об’єкта незавершеного будівництва та прийняття в установлених законодавством випадках його в експлуатацію, право власності на новостворений об’єкт нерухомого майна підлягає державній реєстрації.