Відповідно до частини другої статті 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"( 481/95-ВР ) обмеження щодо споживання тютюнових виробів і відповідальність за їх порушення встановлюються Законом України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення"( 2899-15 ) (далі - Закон).

Обмеження щодо реалізації (продажу) та вживання тютюнових виробів врегульовано статтею 13 Закону( 2899-15 ).

Так, куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів забороняється, зокрема, у приміщеннях закладів ресторанного господарства.

Також забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

1) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

2) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;

3) у приміщеннях гуртожитків;

4) в аеропортах та на вокзалах.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається з графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається з відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння.

Відповідальність за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення врегульовано статтею 20 Закону( 2899-15 ), згідно з якою за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання, зокрема, у разі:

розміщення попільничок або куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень;

невідведення спеціальних місць для куріння, необладнання їх витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, нерозміщення інформації, передбаченої частиною п'ятою статті 13 цього Закону ( 2899-15 ), - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень.

Частиною третьою статті 20 Закону( 2899-15 ) встановлено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може бути оскаржено до суду.

Крім того, слід зазначити, що відповідальність за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради передбачено статтею 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення( 80731-10 ).

При цьому зазначаємо, що головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики з питань захисту прав споживачів є Мінекономрозвитку, яке відповідно до покладених на нього завдань узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції (Положення( 634/2011 ), затверджене Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 634).