Відповідно до ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство» після одержання дер­жавного акта на право власності на земель­ну ділянку або укладення договору оренди земельної ділян­ки та його державної реєстрації, фермерське господарство підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація фермерського господарства здійснюється за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки, що не узгоджується зі ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

Для державної реєстрації фермерського господарства голова фермерського господарства або уповноважена ним особа особисто або поштою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації: а) засновницькі документи (установчий договір про створення фермерського господарства та Статут фермерського господарства); б) реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства; в) копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільсько­господарського призначення; г) документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію фермерського господарства, д) рішення про створення ФГ.

Для реєстрації фермерського господарства забороняється вимагати інші документи або відомості, ніж перелічені в цій частині. Підписи громадян на установчих документах про створення фермерського господарства посвідчуються нотаріусом.

Вимог до змісту установчих документів Закон України «Про фермерське господарство» не містить. Це означає відсутність вимог до змісту установчих документів цієї форми господарської діяльності взагалі. Тому звернемося до інших нормативно-правових актів, які встановлюють ці вимоги. Статтею 88 ЦК України передбачаються вимоги до змісту установчих документів товариств і до організації діяльності вона не може бути застосована, оскільки ч. 3 ст. 114 ГК України визначено, що відносини, пов’язані зі створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Тому згідно з ч. 1 ст. 57 Господарського кодек­су України і ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство» установчими документами фермерського господарства є рішення про його утворення або засновницький (установ­чий) договір та статут.

Вимоги до установчих документів суб’єкта господарювання, фермерського господарства у тому числі, викладено в:

ч. 2 ст. 57 ГК України: в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і пред­мет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом;

ч. 3 ст. 57 ГК України: у засновницькому договорі засновники зобов’язуються утворити суб’єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб’єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб’єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та лікві­дації відповідно до закону;

ч. 4 ст. 57 ГК України: статут суб’єкта гос­подарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.