Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання передбачено статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання у такі строки:

- посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

- інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Зазначені вище строки встановлюються для:

- виконання судових рішень - із наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; - виконання рішень комісій по трудових спорах - із дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

- інших виконавчих документів - із наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом

Необхідно звернути увагу, що рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Згідно із ч. 4 зазначеної статті строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюють для кожного платежу окремо.

Законом визначено випадки, в яких можуть перериватися строки давності пред'явлення виконавчого документа до виконання а саме: - пред'явленням виконавчого документа до виконання;

- частковим виконанням рішення боржником; - надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюють. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховують. Якщо строк пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання закінчився, то державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. По інших виконавчих документах пропущені строки поновленню не підлягають.

Слід зазначити, що поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання можливе лише стосовно виконавчих документів, які видані судом. Так, згідно із ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву у десяти денний строк, як що інше не встановлено законом. Щодо інших виконавчих документів пропущені строки поновленню не підлягають. Аналогічна вимога міститься і у ст. 371 Цивільного процесуального кодексу України.

Також слід додати, що поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, який виданий адміністративним судом, передбачено ст. 261 КАС України.

Відповідно до зазначеної статті стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущен н ого строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання. Суд розглядає заяву про поновлення пропущен н ого строку в десятид н е в ний строк у судовому засіданні з повідомлен н ям осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлен н я пропущен н ого строку мож е бути оскаржено в загальному порядку.