У цілому насильство може бути проявом втрати контролю над собою у батьків або інших осіб, які здійснюють догляд за дитиною. Виділяють кілька важливих факторів.

Можуть мати значення особливості батьків і риси їхнього характеру. Самі батьки в дитинстві могли недоотримати прихильності і тепла, знаходилися в оточенні, не сприяла адекватному формуванню самооцінки або емоційному дозріванню, а в більшості випадків самі відчували якісь форми насильства. Такі батьки можуть дивитися на дітей як на необмежений і безумовний джерело любові та підтримки, якої вони ніколи не отримували. Як результат у них можуть формуватися неадекватні очікування того, що їх дитина може дати їм; вони легко розчаровуються і втрачають контроль; вони можуть бути нездатні дати дитині те, чого самі ніколи не відчували. Наркотики чи алкоголь можуть провокувати імпульсивна і неконтрольоване поведінку по відношенню до дитини. Психічні розлади у батьків можуть підвищувати ризик, в деяких випадках насильство над дитиною відбувається в той період, коли батько знаходиться в психозі.

Неспокійні, вимогливі або гіперактивні діти, так само як і діти з обмеженими можливостями внаслідок фізичних або психічних порушень, які завжди є більш залежними, можуть провокувати спалахи роздратування і злості у батьків. Іноді сильна емоційна прив'язаність не розвивається між батьками та недоношеним або хворою дитиною, ізольованим від батьків у перші дні життя, а також з біологічно не родинні дітьми (наприклад, діти подружжя від попереднього шлюбу), що підвищує ймовірність насильства в сім'ї.

Стресові ситуації можуть збільшувати ймовірність насильства над дитиною, особливо якщо недоступна емоційна підтримка з боку родичів, друзів, сусідів або однолітків.

Фізичне насильство, емоційне насильство і зневага часто асоційовані з бідністю і низьким соціоекономічні статусом. Однак всі типи насильства, включаючи сексуальне насильство, зустрічаються у всехсоціоекономіческіх групах. Ризик сексуального насильства підвищується у дітей, за якими доглядає кілька людей, або якщо за дитиною доглядає людина, у якої кілька сексуальних партнерів.

Нехтування. Нехтування часто відзначається в бідних сім'ях, коли у батьків також відзначаються психічні розлади (зазвичай депресія або шизофренія), наркоманія чи алкоголізм, низький інтелект. Відхід з сім'ї батька, не здатної або не бажає брати відповідальність за сім'ю на себе, може спровокувати і посилити зневага дитиною. Особливо схильні до ризику відмови від дитини діти від матерів, що вживають кокаїн.

Батьки, що піддавалися насильству або нехтування в дитинстві, з більшою ймовірністю можуть надалі жорстоко поводитися зі своїми дітьми. Такі батьки часто висловлюють тривогу з приводу своєї схильності до насильства в сім'ї і добре піддаються корекції. Також високий ризик жорстокого поводження з дітьми у батьків при вихованні першої дитини, якщо батьки - підлітки, а також якщо в сім'ї кілька дітей молодше 5 років. Часто фактори ризику з боку матері можуть бути виявлені ще до народження дитини, наприклад майбутня мати не дотримується призначень лікаря, не є на прийом, курить, вживає наркотики або у неї в анамнезі є відомості про домашнє насильство. Медичні проблеми під час вагітності та пологів, а також раннього неонатального періоду, які можуть впливати на здоров'я малюка, можуть послаблювати прихильність між батьками і дитиною (див. також стор 2914). У такі періоди важливо з'ясувати почуття батьків по відношенню до їх власної неспроможності і благополуччю малюка. Наскільки добре вони можуть ставитися до дитини з великим числом потреб чи проблем зі здоров'ям? Чи справляють батьки один одному моральну і фізичну підтримку? Чи родичі або друзі, які можуть допомогти в разі потреби? Лікар, який насторожений по відношенню до цих ключових питань і може надати підтримку в таких умовах, здійснює довгий шлях щодо запобігання трагічних подій.н