Сімейні відносини за участю іноземців регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Законами України « Про міжнародже приватне право», « Про правовий статус іноземців», " Про біженців”, "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання”, міжнародними договорами України в іншими законодавчими актами.

Право на шлюб визначається особистим законом кожної з особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу. У разі укладання шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України, шодо підстав визнання шлюбу не дійсним.

Форма і порядок укладання шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визнаються правом України, що передбачено статтями 55 та 56 Закону України " Про міжнародне приватне право”.

Реєстрація шлюбу з іноземцями має особливості і правового регулювання у зв'язку з необхідністю перевірки законості перебування цих осіб на тереторіїУкраїни, підтвердження їх сімейного стану та врахування умов дійсності поданих ними документів.

Стаття 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, -за винятками встановленими Конституцією, законами си міжнародними договорами України.

Законними підставами перебування на тереторії України відповідно до статті 5 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” для іноземців та осіб без громадянства є реєстрація на теріторії України паспортного документу або тимчасове посвідчення в України, або документів, що посвідчують отримання статусу біженця чи притулку в Україні.

Згідно з чистинами 3 та 5 статті 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання. Іноземці та особи без громадянства , які перебувають в Україні на інших підставах, вважаються таким, що тимчасово перебувають в Україні, зареєструвати свої паспортні документи і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.

Враховуючи наведене, прийом заяви на реєстрацію шлюбу з іноземними громадянами починається з перевірки законості підстав їх перебування на теріторії України.

У залежності від підстав перебування іноземців разом з паспортним документом подають:

o посвідку на постійне прожавання, якщо іноземець іммігрував в Україну на постійне місце проживання;

o або посвідку на тимчасове проживання, якщо іноземець прибув для тимчасового працевлаштування в Україні;

o або вкладиш до паспортного документу про подальшу реєстрацію в органах внутрішніх справ України у разі, якщо іноземці та особи без громадянства перебувають в Україні на іншій законній підставі;

o якщо іноземець належить до категорії осіб, що реєструються органами Міністерства закордонних справ України, подається службова картка, видана Міністерством закордонних справ України.

Біженці подають посвідчення біженця, що є паспортним документом, який посвідчує особу його власника та підтверджує факт надання йому в Україні статусу біженця і є дійсним для реєстрації прав та виконання обов'язків.

Відповідно до статті 25 Сімейного кодексу України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі та мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

З урахуванням цих законодавчих вимог, якщо в паспорті або паспортному документі іноземців та осіб без громадянства відсутні відомості про сімейний стан їх власника, то вони повінні одночасно подати документи про те, що не перебувають у шлюбі, виданий компетентним органом країни свого громадянства або країни постійного проживання.

Документи про сімейний стан іноземців умовно можна поділити на такі:

·  Довдки (свідоцтва, сертифікати, витяги з реєстрів) про сімейний стан, які констатують лише сімейний стан іноземців. Такі документи видаються компетентними органами Росії, Азербайджану, Казахстану, Вірменії, Киргизії, Афганістану, Туркменістан, Таджикістан, Швейцірії, Лівії, Марокко, Ізраїлю, Іспанії тощо.

·  Свідоцтва (довідки, сертифікати) про відсутність перешкод до укладання шлюбу. Видаються компетентними органами Польщі, Молдови, Великобританії, Італії, Франції, Чехії, Фінляндії, Шотландії, Білорусії, Туреччини, Пелестини, Латвії, Нідерландів, Болгарії, Литви.

·  Заяви про неодруженість. Видаються компетентними органами США, КРН, Австралії, Пакистана, Канади, Кіпру, Бразилії, Венесуели, Індії, Єгипту, Нігерії, Кореї тощо.

При розгляді документів іноземних громадян, що є підставою для прийому заяви про державну реєстрацію шлюбу, необхідно з'ясувати, за яких умов вони дійсні в Україні. За цією ознакою документи, видані уповноважними органами іноземних держав, поділяються на три групи:

o такі, що дійсні за умови легалізаці;

o такі, що дійсні за умови засвідчення апостилем;

o такі, що дійсні за умови, що видані уповноваженим органом та скріплені офіційною печаткою.